артилерійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
артилерійсько-стрілецький — прикметник … Орфографічний словник української мови
артилерійський — а, е. Прикм. до артилерія. Артилерійська зброя. || Здійснюваний артилерією (у 1 знач.). || Признач. для стрільби з гармат. •• Самохі/дна артилері/йська устано/вка гармата великого калібру, установлена на броньованій машині з гусеничним ходом … Український тлумачний словник
артилерія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
артилерійський — [артиелеир’і/йс кией] м. (на) кому/ к ім, мн. к і … Орфоепічний словник української мови
мінно-артилерійський — а, е. Стос. до використання на війні артилерійських мін, що вистрілюються з мінометів … Український тлумачний словник
зенітно-артилерійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
мінно-артилерійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
самохідно-артилерійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
армата — артилерія, зброя, гармата; військовий загін … Зведений словник застарілих та маловживаних слів